Що таке травні ферменти та як вони працюють
Травні ферменти (ензими) — це білкові молекули, які розщеплюють їжу на простіші компоненти, що можуть всмоктуватися в кров через стінку кишечника. Кожен фермент специфічний до певного типу поживних речовин: протеази розщеплюють білки до амінокислот, ліпази розщеплюють жири до жирних кислот та гліцерину, амілази розщеплюють вуглеводи до простих цукрів, целюлази розщеплюють рослинну клітковину.
Організм виробляє травні ферменти в кількох органах: слинні залози (амілаза ротової порожнини), шлунок (пепсин, гастриксин, ліпаза), підшлункова залоза (найбільший набір — трипсин, хімотрипсин, карбоксипептидаза, панкреатична амілаза, панкреатична ліпаза, нуклеази), тонкий кишечник (ентерокіназа, пептидази, дисахаридази — лактаза, мальтаза, сахараза). Загальна потужність травної системи дозволяє розщеплювати до 100 грамів жиру та 300 грамів вуглеводів на день.
З віком вироблення травних ферментів знижується. Після 50 років кількість ферментів, які виробляє підшлункова залоза, зменшується на 20-40%. Кислотність шлунка також знижується, що додатково погіршує травлення, особливо білків.
Симптоми недостатності травних ферментів
Недостатність травних ферментів може проявлятися різноманітними симптомами, які часто списують на "важкий шлунок" або переїдання. Найпоширеніші ознаки: відчуття важкості та переповнення після їжі, здуття живота та метеоризм, відрижка (особливо з неприємним запахом), печія, нудота після їжі, особливо жирної, наявність неперетравлених залишків їжі в калі, кал жирний, блискучий, важко змивається (стеаторея — ознака нестачі ліпази), діарея або закрепи.
Системні симптоми: хронічна втома (через недостатнє засвоєння поживних речовин), зниження ваги при нормальному харчуванні, авітаміноз (дефіцит жиророзчинних вітамінів A, D, E, K при нестачі ліпази), залізодефіцитна анемія (при нестачі протеаз, які потрібні для вивільнення заліза з білкових структур), алергічні реакції (неповне розщеплення білків призводить до проникнення великих антигенних фрагментів через кишковий бар'єр).
Види травних ферментів: які бувають та для чого потрібні
Протеази: ферменти для білків
Протеази (пептидази, протеолітичні ферменти) розщеплюють білки на пептиди та амінокислоти. Вони виробляються в шлунку (пепсин), підшлунковій залозі (трипсин, хімотрипсин, еластаза, карбоксипептидаза) та тонкому кишечнику. Симптоми нестачі протеаз: неперетравлена їжа в калі (особливо м'ясо), відрижка з запахом тухлих яєць, алергії та харчова непереносимість. Тваринні протеази (пепсин, трипсин) ефективніші, ніж рослинні (бромелаїн з ананасу, папаїн з папайї). Бромелаїн та папаїн активні при ширшому діапазоні pH, тому можуть працювати як у шлунку, так і в кишечнику.
Ліпази: ферменти для жирів
Ліпази розщеплюють тригліцериди на жирні кислоти та гліцерин. Основна ліпаза виробляється підшлунковою залозою, невелика кількість — у шлунку. Для роботи ліпази необхідні жовчні кислоти (емульгація жирів). Симптоми нестачі ліпази: стеаторея — жирний, блискучий кал, який важко змивається, здуття після жирної їжі, біль у правому підребер'ї, дефіцит жиророзчинних вітамінів. Панкреатична ліпаза є єдиною формою з доведеною клінічною ефективністю. Більшість рослинних ліпаз руйнуються в кислому середовищі шлунка.
Амілази: ферменти для вуглеводів
Амілази розщеплюють крохмаль та глікоген до мальтози та глюкози. Вони виробляються слинними залозами (альфа-амілаза слини) та підшлунковою залозою. Амілаза слини починає травлення крохмалю ще в ротовій порожнині, тому ретельне пережовування їжі, багатої на вуглеводи, значно полегшує травлення. Симптоми нестачі амілази: здуття та газоутворення після вживання крохмалистих продуктів (картопля, хліб, макарони), відчуття важкості після вуглеводної їжі.
Целюлаза, геміцелюлаза, фітаза: для клітковини
Організм людини не виробляє власних ферментів для розщеплення рослинної клітковини. Целюлаза та геміцелюлаза продукуються бактеріями мікробіому товстої кишки. Добавки з рослинними целюлазами (з грибів Aspergillus niger, Trichoderma reesei) можуть допомогти людям, які погано переносять велику кількість овочів, бобових та цільних зерен. Фітаза розщеплює фітинову кислоту — антинутрієнт, який зв'язує мінерали (цинк, залізо, кальцій, магній) та перешкоджає їх всмоктуванню. Фітаза значно підвищує біодоступність мінералів із зернових та бобових.
Лактаза: для молочних продуктів
Лактаза — особливий фермент, який розщеплює молочний цукор (лактозу) на глюкозу та галактозу. З віком активність лактази знижується у більшості населення світу (за винятком людей північноєвропейського походження). В Україні непереносимість лактози зустрічається у 30-50% дорослих. Симптоми: здуття, діарея, спазми через 30-60 хвилин після вживання молочних продуктів. Лактазу можна приймати окремо — перед вживанням молока, сиру, морозива.
Коли потрібні добавки травних ферментів
Добавки травних ферментів можуть бути корисними в таких ситуаціях: хронічний панкреатит (найбільш обґрунтоване показання — ферменти підшлункової залози), синдром подразненого кишечника (особливо варіант з діареєю), функціональна диспепсія (відчуття важкості після їжі без органічної причини), після великих прийомів їжі (свята, застілля), похилий вік (фізіологічне зниження вироблення ферментів), після резекції шлунка, панкреатектомії, при муковісцидозі (вродженій недостатності панкреатичних ферментів).
Як обрати добавку травних ферментів
Вибір добавки залежить від домінуючих симптомів. Комплексні ферменти — містять протеази, ліпази, амілази, целюлазу, лактазу в одній капсулі. Підходять для більшості людей із загальними проблемами травлення. Важливо, щоб на етикетці була вказана активність кожного ферменту, а не просто "суміш ферментів".
Окремі ферменти: ліпаза — при непереносимості жирної їжі (жирний кал, здуття після жирного), лактаза — при непереносимості молочних продуктів (приймати безпосередньо перед вживанням молочки), протеаза — при неперетравленні м'яса (відрижка, важкість після білкової їжі), альфа-галактозидаза — при здутті від бобових та хрестоцвітих овочів.
Як правильно приймати травні ферменти
Час прийому має вирішальне значення для ефективності ферментів. Травні ферменти слід приймати безпосередньо перед їжею або з першими ковтками їжі. Якщо прийняти ферменти після їжі, їжа вже почне перетравлюватися, а ферменти не зможуть наздогнати процес. Капсули з ферментами слід ковтати цілими, не розжовувати (захист від кислоти шлунка). Деякі ферменти (бромелаїн, папаїн) активні в кислому середовищі шлунка, тому можуть прийматися натще або після їжі.
Дозування залежить від виробника та активності ферментів. Стандартна добавка до їжі містить: протеази — 50000-100000 одиниць HUT, ліпази — 3000-10000 одиниць FCC, амілази — 10000-25000 одиниць FCC. Починати слід з мінімальної дози, поступово збільшуючи до досягнення ефекту. Курс ферментів при функціональних порушеннях — 2-4 тижні. При хронічному панкреатиті ферменти можуть потребувати постійного прийому.
Природні джерела травних ферментів
Деякі продукти містять природні ферменти, які полегшують травлення. Ананас містить бромелаїн — протеазу, яка допомагає перетравлювати білки (найбільше бромелаїну в стеблі ананаса, тому свіжий ананас ефективніший за консервований). Папайя містить папаїн — ще одну протеазу, яка допомагає при розладах травлення. Імбир містить зінгибаїн — протеазу, а також стимулює вироблення жовчі та ферментів підшлункової залози. Ферментовані продукти (квашена капуста, кефір, комбуча, місо, темпе) містять живі бактерії, які продукують власні ферменти.
Взаємодія ферментів з ліками
Деякі ферменти можуть взаємодіяти з ліками. Бромелаїн та папаїн посилюють всмоктування антибіотиків (амоксицилін, тетрациклін) та можуть посилювати дію антикоагулянтів (варфарин, аспірин), підвищуючи ризик кровотеч. Панкреатичні ферменти можуть знижувати всмоктування фолієвої кислоти та заліза. Вагітним, жінкам, що годують, та людям з тяжкими захворюваннями печінки слід проконсультуватися з лікарем перед прийомом ферментів.
Висновок
Травні ферменти — ефективний засіб для поліпшення травлення при різних станах: віковому зниженні ферментативної активності, панкреатичній недостатності, синдромі подразненого кишечника, функціональній диспепсії. Вибір ферменту залежить від симптомів: ліпаза для жирів, протеази для білків, амілази для вуглеводів, лактаза для молочних продуктів, целюлаза для клітковини. Приймати ферменти слід безпосередньо перед їжею. Перед тривалим прийомом необхідно проконсультуватися з лікарем для виключення серйозних захворювань підшлункової залози.



